Римські спостереження-3
СЕМІНАР про документи 2 Ватиканського собору: Беру участь в семінарі, присяченому 50-річчю початку Другого Ватиканського собору, який відбувається в Папаському універистеті св. Томи (Анджелікум). Учасники нашого семінару походять зі багатьох центрально- і східноєвропейських країн (Чехія, Угорщина, Словаччина, Румунія, Боснія-Герцеговина, Хорватія, Сербія, Білорусія, Грузія, Вірменія). Українська група найбільша - 7 осіб. У презентаціях, а ще більше у неформальних розмовах виявляються як подібності, так і відмінності ситуації в цих "постсоціалістичних" країнах. Насамперед - всюди політичний розвал, криза і хаос. Загальна теза для всіх країн: "На виборах немає за кого голосувати". Коли хорвати і чехи пафосно розказують про політичну стагнацію в своїх країнах, нам доводиться скромно мовчати, бо, як відомо, все пізнається у порівнянні. Те саме стосується і церковної ситуації. У більшості цих країн проблеми подібні: зменшення ролі релігії у суспільстві, інертність церковного лідерства і неготовність діяти в світі, що швидко міняться, недостатня роль "мирян" у Церкві. брак взаємної довіри і напруження між "лібералами" і "консерваторами" і т. д. Чітко видно, що ці молоді люди, які здобули західну освіту, належать до нового покоління, яке у всіх цих країнах суттєво відрізняється від старшого і прагне жити по-іншому. Говорячи про роль "мирян" у житті Церкви (осоновна тема семінару), більшість учасників і доповідачів сходяться на тому, що ця тема сьогодні залишається проблемною не менше, ніж після самого Собору. Церква у практичному житті так і не змогла виробити оптимальної моделі співвідношення між ієрархічним виміром її життя (повноваження єпископату, сакраментальне життя Церкви, роль священства і роль загалу Церкви, який становить її абсолютну більшість і окреслюється загальною категорією "мирян". Ми і далі говоримо про "мирян" і "клир" як про дві окремі категорії християн, майже як про два окремих біологічних види :-) Реальність однієї Церкви як нового творіння у Христі ще не перемогла людської звички ділитися на касти і угрупування...
опубліковано Тарас @ 07:06
2 коментарі(в)
2 коментарі(в):
Папы и многие епископы приняли аргумент консерваторов, что проблемы Церкви начались со Второго Ватиканского собора. Некоторые богословы, бывшие сторонники решений Собора, изменили мнение и стали консерваторами, среди них и нынешний папа. Они говорили, что Собор «неправильно истолковали». Поэтому в 1985 году папа созвал чрезвычайный синод к 20-й годовщине окончания Собора, чтобы отвергнуть неправильные толкования и дать церкви правильное. На практике новое «правильное» толкование просто-напросто удаляло все новшества из документов собора. Явным знаком этого было осуждение выражения «народ Божий». Эпоха экспериментов закончилась, как заявил Иоанн Павел II. На самом деле совершалось то же, что и после Французской революции: наглухо запирались двери и окна, чтобы прекратить всякое общение с внешним миром, и укреплялась дисциплина, чтобы предотвратить массовое бегство. Но предотвратить его не получилось. У Церкви нет уже в запасе бедного крестьянства. В Латинской Америке бедные уходят к протестантам.
С тех пор официальный язык все время поминает Собор, но избегает смысла Собора. Второй Ватиканский собор живет в памяти чуткого меньшинства, ищущего в нем аргументов для требования перемен и ответов на вопросы современного мира. Молодежь, даже молодые священники, не знает, чем был этот Второй Ватиканский собор, и не хочет знать. Ее больше интересует дособорный католицизм с его надежностью, литургическими красотами и оправданием клерикального авторитаризма, спасающего их от всех проблем.
http://jacopone-da.livejournal.com/261817.html
Дякую, дуже цікавий і чіткий підсумок. Всім раджу подивитися цитований блог, там багато чого цінного.
Дописати коментар
Підписка на Дописати коментарі [Atom]
<< Головна сторінка